Булінг – це травля, цькування, переслідування однієї людиною іншою або групою людей. Випадки насилля серед учнів завжди були частиною школи, однак, останнім часом ця проблема стає все помітнішою, яскраво вираженою. Як правило, батьки і вчителі втручаються і відреаговують на ситуації з проявами фізичного насилля. А існує ще таке поняття як «психологічне насилля». Це образи, обзивання, приниження, знецінення, погрози, шантаж, плітки, розповсюдження інформації особистого характеру. Болючими є також висміювання, іронія, сарказм, злі жарти. Прояви психологічного насилля в учнівських колективах можна спостерігати з молодшого віку. Та якщо малі діти діють в більшій мірі неусвідомлено, спонтанно, імпульсивно, то з віком цей вид насилля стає все більш усвідомленим та витонченішим. Будь-які форми насилля, як фізичні, так і психологічні, яскраво відображає модель «трикутник Карпмана».
Ця модель містить три ролі, три позиції: «переслідувач», «жертва» і «рятівник» чи «свідки». У цей трикутник може бути заключено як двоє, троє людей, так і малі чи великі групи людей. Варто зазначити, що ця модель існує не тільки у середовищі дітей, у світі дорослих людей вона проявляється широкомасштабно. Найчастіше це можна бачити у батьківсько-дитячих стосунках, у партнерській взаємодії, у компаніях, колективах, організаціях. Які категорії дітей займають ту чи іншу позицію? «Жертвами» найчастіше стають ті учні, які певним чином відрізняються від інших:
В ролі «переслідувачів» опиняються…
«Рятівниками» виступають діти, які співчувають «жертвам» і намагаються захистити чи допомогти їм. А серед «свідків» опиняються учні, яких не дуже зачіпає те, що відбувається, або діти, які, хоч і співпереживають, але бояться відкрито стати на захист того, кого ображають. Корінь цієї проблеми у тому, що і в однієї категорії дітей («жертви»), так і в іншої («переслідувачі») наявні проблеми психологічного характеру: якісь дуже важливі та значимі потреби цих дітей залишаються незадоволеними так і в тій мірі, як їм потрібно. Як правило, це дитяча потреба у прийнятті, розумінні та увазі з боку значимих людей. Найбільше дана незадоволена потреба позначається на самооцінці дитини: у неї недостатньо сформоване почуття власної цінності та самоповаги. Як наслідок… «Переслідувачі» компенсують цей дефіцит, займаючи зверхню позицію стосовно інших. «Жертви» не мають такої сміливості, у них переважає страх і тривога, тому вони так легко стають легкою здобиччю для «переслідувачів».
Ці моменти можуть підсилюватись чи усугублятись тим, яку позицію займають батьки по відношенню до дитини. Якщо дорослими (батьками, педагогами) не будуть враховуватись важливі дитячі потреби, тоді прийдеться стикатись із наслідками. А наслідки завжди є:
Рекомендації батькам, чиї діти знаходяться у позиції «переслідувачів»:
Рекомендації батькам, чиї діти знаходяться у позиції «жертви»:
| ||||||
| ||||||
Переглядів: 75 | |
Всього коментарів: 0 | |