Тернистими стежками
Ми живемо в незалежній Україні, але ми, як і раніше, в неоплатному боргу перед людьми, котрі стали жертвою сталінських репресій. Таких людей особливо багато в Україні, тому що режим завжди боявся національно – визвольного руху українського народу і завжди прагнув попередити назріваючу небезпеку репресіями. Рік 22-й, 33-й, 34-й, 46-й.найчорніший час між чорними часами в історії нашої держави. Загальноселищне віче «Пам’яті незгасна свіча»
| |
| |
Переглядів: 109 | |
Всього коментарів: 0 | |